- дозріти
- дозрю, дозриш, Пр.Побачити, добачити, доглядіти.
- Там дозрів єм го, але юж пізно было го кликати.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
- Там дозрів єм го, але юж пізно было го кликати.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
дозріти — 1 дієслово доконаного виду доглянути діал. дозріти 2 дієслово доконаного виду стати зрілим … Орфографічний словник української мови
дозріло — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дозріти — I див. дозирати. II див. дозрівати I … Український тлумачний словник
дозрілий — 1 дієприкметник від: дозріти дозрілий 2 прикметник який доспів; який досяг повного розвитку … Орфографічний словник української мови
дозрівати — 1 дієслово недоконаного виду ставати стиглим, зрілим дозрівати 2 дієслово недоконаного виду бачити, дивитися рідко … Орфографічний словник української мови
дозрівання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
дозріваючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
дозрілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
дозрілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до дозріти II. 2) прикм. Який дозрів; доспілий. 3) прикм. Який досягнув повного розвитку. || Характерний для людини, що досягла повного розквіту фізичних і духовних сил. 4) прикм., перен. Який повністю сформувався … Український тлумачний словник
дозрівання — я, с. Дія за знач. дозрівати I … Український тлумачний словник